Отшумело звонкое лето - укр

ВІДШУМІЛО ДЗВІНКЕ ЛІТО.

(Поетичний переклад вірша Сергія Ясонова http://www.stihi.ru/2014/07/02/85
Зміна ритму відповідно оригіналу)

               Стрункі берези, де я ріс,
               Де відлетіла звідти мрія.
               Вертаюсь я в той край беріз –
               Мене гукає ностальгія.
                (С.Ясонов)

Повернувся б з тобою в ті дні,
У дзвінке різнобарвнеє літо:
Світ, нам даний, здавалось, одним,
Небо сонцем липневим зігріте.
Доторкнувся б душею, щокою
До ромашок в духмяній траві,
Що кружляючи там, над рікою,
В давню юність мене привели.

І, вдихнувши нічний аромат,
На летючі задумати зірки
Три бажання. Вернутись назад…
Там співає душа!... Пізно тільки.
Все частіше я згадую нині
Берег юності, в квітні сади,
Що для мене, для блудного сина,
Було те, що все кличе сюди.

-2- СЬОГОДЕННЯ

Я поїхав, а душа лишилась
Біля річки, за квітчастим лугом,
Свіжим сіном дихати хотіла –
Луг став милим і бажаним другом.
І душа по замкнутому кругу,
У воді купаючись, тремтіла.

Та була жага летіти, плисти
Навздогін палаючому літу,
Що минає радісним дівчиськом,
На прощання кинувши монету,
Вірив: повернуся – це прикмета –
Хоч не молодим і не хлопчиськом.

Плисти, не шукаючи Америк.
Серпень. Бачу горобин яскравість,
Розумію: дорогий цей берег,
Сильні почуття, що в душу вбрались,
Викликаючи за літом жалість ...
Ну, в який сховатись з нею скверик?

Світ великий. На осінні теми
Все звучить мелодія знайома,
Що ріднить. Ромашки, хризантеми ...
І на мить подумав: «Я вже дома!»
Кулі золоті дам будь-якому –
Всі відразу відійдуть проблеми.

Мчить життя по кругу – не зупиниш,
Порятунок, що магічним ранком
Пам'ять заховала в серцевині
Річку ту, що змерзла на світанку.
Хай в уяві, та тече понині
І блищить на сонці, як приманка.

-3- МАЙБУТНЄ

Повернусь, душею доторкнусь
Я до річки радісною чайкою,
Що злетіла з сонячною зграйкою
В любий рідний край, що зветься — Русь.

Рано-вранці озеро моє
Гладь розкривши, смачно позіхає,
Сколихнеться, вітру підморгне,
Свій мотив світанку наспіває.

Світить сонце літа на дорогу,
Позолоту легких хвиль змиває,
Як ота дівчина босонога,
Що у річки хлопчика чекає.

В аромати липня занурюсь,
В сльози щастя ... З дівчиною плачу.
Я сьогодні упіймав удачу:
Я душею повернувся в Русь.

P.S.
В той край немолодих беріз,
Що Західна Двина колише,
Де в юності гуляв, де ріс,
З роками прагну все частіше.