. . .
Падиво листяне. Падиво i голосiння.
Хто його чує у тишi, той, мабуть, дивак.
Я вже давно є – самотня жоржина осiння.
Ти вже давно є – примарний далекий юнак.
Ми не повернемось в тi вiдчайдушнi години.
Ми не пiдемо в шаленi минулi роки…
Перед морозами сумно квiтує жоржина
Й перстень приречено падає в неї з руки.
Падиво листяне. Падиво i голосiння
© Copyright: Валентина Степанишина, 2017
Свидетельство о публикации №117100706520
Свидетельство о публикации №117100706520
Рецензии