Якщо доля менi подаруе щастя
з тобою свiтанок зустрiти
Я не стану тебе будити
Буду тихо-тихо ,як кiшка
Бiля твого зручного лiжка
На краечку стiльця сидiти.
Доторкнувшись твого волосся,
На хвилинку б менi здалося
Нiби час зупинивсь на завжди -
Тiльки я i ти.
Подивлюсь в твоi сiрi очi.
А в них срiбний серпанок туману.
Хоч i бути з тобою хочу,
Та турбувати тебе не стану.
Я хворiю тепер почуттями.
I не знаю,як далi з цим жити?
Я люблю тебе до нестями.
Бо мiцнiше не можна любити.
Ти подумаеш - я божевiльна...
I мабудь,я погоджусь з тобою.
Так-я хвора!Я божевiльна.
Бо давно вже хворiю тобою.
Почуваюся,як в невагомостi.
Це якесь вiдчуття космiчне.
Я люблю до втрати свiдомомтi!
I нехай це триватиме вiчно!
Подарунок долi
© Copyright: Мари Эдэм, 2017
Свидетельство о публикации №117100704555
Свидетельство о публикации №117100704555
Рецензии