Осенний грех укр

ОСІННІЙ ГРІХ

Затамувавши почуття,
Душа ховається під кожу.
Та тільки болі відчуття
Вона позбутися не може.
Не може. Десь там, в глибині,
Нуга та болісна під серцем.
Чудні з тобою ми. Чудні!
І чудо те - любов'ю зветься!

Осіннє сонце золоте
Нехай не гріє, ще ласкає.
Що не судилось, заросте...
Та, що під серцем - не вщухає.
Воно, мов паросток в зерні,
В озимий час під сонце рветься.
Чудні з тобою ми. Чудні!
І Чудо те - любов'ю зветься!

Для тебе - свій серед чужих.
Чужою й ти мені не стала.
Здається: вийди за поріг
І буде щастя..., та цимбали
В оркестрі втрачених років
Давно мовчать - порвали струни...
Любов осіння - і думки,
І ніжні спогади про юне.

Смішна осіння та любов,
Кумедна і незрозуміла.
Та якже хочеться, щоб знов
Заграла кров і в серці мліло
Те, що так глибоко душа
Ховала довгими роками.
Грішим у полум'ї бажань...
Осінній гріх - лікує рани...

І осінь, зна про те, чи ні,
Шле золоті листи вітання.
А ми - далекі і чудні,
Згораєм в полум'ї кохання.
І тане дим думок моїх
Понад твоїми берегами.
Осінній гріх - то оберіг
Всього, що бУло поміж нами.

Осінній гріх - то оберіг
Всього, що бУло поміж нами.

ВК жовтень 2017 ХерСон