Марш рибалок

Копаєм черв’яків і парим кашу,
картоплю варим і макуху трем,
бо завтра вихідний на радість нашу
і на рибалку ми нарешті йдем.

На мотиля „наматиляв“
я піввідерця карасів,
допоки крутиться земля –
рибалки ми один і всі.

Вудилища старанно ревізуєм,
в запас берем грузила та гачки,
і скептиків насмішок геть не чуєм,
і мимо вух пускаєм їх шпички.

На мотиля „наматиляв“
зо три десятки карасів.
допоки вертиться земля –
ми рибаки усіх часів.

Лиш тільки-тільки небо засіріє,
ми мов солдати знову на ногах,
і не рибалка той з нас, хто не мріє
тримать найбільшу рибку у руках.

На мотиля „наматиляв“
я півкорзини карасів,
допоки крутиться земля –
рибалки ми один як всі.

Вигадливіших в світі не зустрінеш,
мисливцям навіть фору ми дамо.
Нам очерет немовби рідні стіни,
там юшку варим, там же й живемо.

На мотиля „наматиляв“
зо три десятки карасів?
допоки вертиться земля –
ми будем голі й без трусів.

В нас якостей нема нехарактерних,
романтики ми щирі й моряки,
і не існує в світі більш упертих,
ніж ми – прості рибалки й рибаки.

На мотиля „наматиляв“
я цілу низку карасів,
допоки крутиться земля –
рибалки ми один і всі.

03.10.2017