А з глибин пiднявся тихо Жовтень-Лель...

 Осінь біля моря тепла, синьоока,
 Біля неї сірий дивовижний кінь.
 Небо в білих хмарах лагідне,глибоке,
 Вітерець пронісся, залишивши тінь.


 А блакитні хвилі сиві та тривожні,
 Набирали швидкість - вмерли біля скель...
 Відродились знову! Так! Вони спроможні!
 А з глибин піднявся тихо Жовтень-Лель...

(світлина автора)

Вольный перевод на русский.


Осень возле моря, просто синеглазка,
Рядышком стоит серый чудо-конь.
Небу в белых тучках дарит солнце ласку,
Ветер примостился на её ладонь...

А седые волны, так кричат тревожно,
И летят,как птицы,- смерть ждёт возле скал!
Возродятся снова!!! Это ведь возможно!!!
Не пугает смелых каменный оскал...




Рецензия на «А з глибин пiднявся тихо Жовтень-Лель...» (Юля Куропата)


Хай тривожні хвилі в скелі розіб"ються,
А духи "язичницькі" боком обійдуть.
Ріки благодаті, хай щоденно лються
І хай орошають щастям вашу путь.

Оксана Федишин   09.10.2017 17:52