Багато не сказано досi

Багато не сказано досі,
Помовчати маю про що,
Хто Бога пойняв, а хто мойру,
А хтось цабанить матку злом…
Танок фіксувавши без пари
У кров ту здирає паркет…
Обличчя за ковдрою марень,
Без остраху світлом щодень.
Розбиті ущент чиїсь душі,
Їм просто хотілось кохать…
А зовні болячка не душить,
За посмішкой дбаю тепла.

02.10.17.


Рецензии