А під жалібний спів в саду зяблика,
Ще зелені і недозрілі
Уже падають перші яблука,
Їм їще набиратися сили.
І лежать на землі недоторкані,
І нікому вони непотрібні,
Черв’ячками малими наповнені,
І на вигляд такі жалюгідні.
А весною цвіли вони білими,
Білосніжними, ніжними квітками,
Залишилися недоспілими,
Яблуневими ранніми дітками.
І так часто буває в людському житті,
Комусь доля дається щаслива,
Навесні у саду білим цвітом цвісти,
А комусь і важка й вередлива.
22.07.20016 р.
***
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117100106238
Свидетельство о публикации №117100106238
Рецензии