Моя стоголоса арфо,
Чому твої струни мовчать?
Страждати тобі не варто,
На весь білий світ заграть.
Зі мною ти нерозлучна,
Як очі, як руки мої,
Як рана моя болюча,
Як радощі,сміх і жалі.
У тебе є все: звук і простір,
І золотом серце блищить,
Ось, чуєш: прийшли вже гості,
Ти грою їх можеш зустріть.
І буде в нас музики свято,
І арфи всі сто голосів
Зірвуться пестливо й строкато,
А хто б так зіграти зумів?
02.05.2016 р.
***
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117100106232
Свидетельство о публикации №117100106232
Рецензии