Скромна привітна дівчина
З поліського села,
Розумна,щира,ввічлива
На подив всім зросла.
Хоч непримітна вродою-
Проста її краса:
Лиш очі оксамитові
Й короною коса.
Струнка постава, горда,
І смуток у очах...
А до роботи щира-
Усе горить в руках.
Всім вправно володіє:
Косою і серпом,
Коня впрягти зуміє.
Поділиться добром.
Та доля непривітна-
Так склалася вона:
Іншим дарує квіти,
Їй - втому без тепла.
А придивись уважніше,
Заглянь в глибінь душі:
Вона прозора й світла,
Як крапелька роси.
Натхненно заспіває-
Позаздрять солов'ї.
І щастя той зазнає,
Хто вибере ЇЇ.
***
© Copyright: Мария Вахненко, 2017
Свидетельство о публикации №117093005743
Свидетельство о публикации №117093005743
Рецензии