* * *
«Це люблю тебе таку
У райку і квітнику:
В гомінких палатах зрошених
райські розголошення…»
Квітникар брав квітникарку
І за одяг і за хмарки
Чуйних видихів губ милих,
Руки витвори творили:
Чи й вони взялись в музИку
В руках Бога. що великий:
Відійдем у тіні входи –
Менше ягід душа родить:
Це зрум’янились з нічого
В квітах душ іти до Бога.
І жалію в саду квіти,
І торкаюсь в душі дітей –
Починають всі дзвеніти
Й стишувати в душах вітер…
І залюблений квітками,
Що жагу знесуть між нами –
Поклонюсь в душі від рання
З ангельським ликостоянням…
24.03.2004
***
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117092707213
Свидетельство о публикации №117092707213
Рецензии
