Мав колись я літ осьмнадцять,
Сильний духом, в добрій силі.
І надіявся лиш справді
На пізнішу Божу милість.
І писав я ревно слово
День за днями, й слух свій рухав.
І читав їх – з життя ями:
Ангел в небі дивно слухав.
Я кулак створив для світу,
Що якийсь цей світ намарний.
А питалося б: навіщо?
Це я в ямі ніби гарний.
Став от дивним чи нетямним,
Дух змінився чи антени,
Й мене витягнув хтось з ями:
Кулака немає в мене…
23.01.2004
Преображення розуму
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117092603708
Свидетельство о публикации №117092603708
Рецензии
