До свята - Покрова УкраIни Руси

…і забудеться срамотня                І світ ясний, невечірній
Давняя година,                Тихо засяє…               
І оживе добра слава                Обніміться ж, брати мої.
Слава України,                Молю вас, благаю!

(Т. Г. Шевченко:  вірш «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…»)


Заходьте у гості,
Мої всі брати!
Сідайте скоріш
За святкові столи!

Всецариця Пречиста,
Ти нам помагай!
Омофором Своїм
Святу Русь зберігай!

Щоб із вірою в Бога
Все життя нам прожити!
Та з любов’ю до Нього
Молилися діти!

Ще й був хліб на столі
Та картопля, пшоно!
А у келихах було
Червоне вино…

Наллємо по чарці 
Собі і йому
За Святі Покрова
І за Русь золоту!

Та за мир на всій нашій,
Страждальній землі!
Най в ній розквітають -
Вишневі сади…

Богородиця Мати,
Людей захисти!!!
Та Покровом від лютті
Завжди борони…

Вип’ємо, браття,
Ще чарку одну -
За рідних й батьків
І родину свою!

Щоб наших дітей
Було чим пригостити!
Та дружньо і ладно
В країні їм жити!

Іще за любов,
Що з віків, берегиню!
За кохану свою -
Красуню  дружину!

Діва Маріє,
Нас грішних спасай!
Боже Святий!
Всіх завжди врозумляй…

І втретє наллємо
Червоне вино,
За славетне минуле,
Що в серці із нами воно…


Пречиста Цариця,
Ти нам помагай!
Омофором Своїм
Рідну Русь покривай!

Згадаємо пращурів Роду,
Пом’янемо наших дідів!
І в боях за Вітчизну
Загиблих братів!

Треба Віру свою
У душі берегти!
Бо в ній слава Господня
І спасіння усій України – Руси…

Нехай зникнуть, як дим,
Всі закляті її вороги!
Та  щоб дзвонами славили Бога,
На нашій землі – Православні церкви!

Всецариця Небесна,
Ти нам помагай!
Омофором Своїм
Нашу Русь зберігай...

26 вересня, 2017 рік


14 октября православные верующие отмечают праздник Покрова Пресвятой Богородицы, в воспоминание чуда, произошедшего в 910 году во Влахернском храме Константинополя.
По преданию, Божия Матерь явилась молящимся во Влахернском храме в Константинополе во время богослужения.
Богородица распростерла свой омофор (покрывало для головы) над людьми, и это чудо стало знаком заступничества и утешения над людьми.
У праздника нет аналогов в других ветвях христианства.
Во Влахернской церкви в Константинополе хранились риза Богоматери, омофор  и часть пояса. Эти святыни в V веке перенесли сюда из Палестины.
Был воскресный день, шло всенощное бдение. Среди прихожан находился святой Андрей, Христа ради юродивый.
В середине ночи, во время молитвы, он увидел, как по небу идет Пресвятая Богородица. Она была озарена светом, рядом с ней шли Иоанн Предтеча, Иоанн Богослов, ангелы и святые.
Святой Андрей увидел, как Божия Матерь встала на колени и начала со слезами молиться за христиан.
Потом подошла к Престолу храма и продолжила молиться там.
А после — сняла с головы омофор и распростерла его над молящимися. В этот момент сияние исходило не только от  Богородицы — покрывало тоже блистало «паче лучей солнечных».
Богородица просила Господа Иисуса Христа принять молитвы всех людей: «Царю Небесный, — глаголаше в молитве на воздусе со Ангелы стоящая Всенепорочная Царица, — приими всякаго человека, молящегося к Тебе и призывающего Имя Мое на помощь, да не отыдет от Лика Моего тощ и неуслышан».
На Руси в праздник Покрова заканчивался сезон сельскохозяйственных работ, крестьяне готовились к зиме.