До свята - Покрова УкраIни Руси

…і забудеться срамотня                І світ ясний, невечірній
Давняя година,                Тихо засяє…               
І оживе добра слава                Обніміться ж, брати мої.
Слава України,                Молю вас, благаю!

(Т. Г. Шевченко:  вірш «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…»)


Заходьте у гості,
Мої всі брати!
Сідайте скоріш
За святкові столи!

Пречиста Цариця,
Ти нам помагай!
Омофором  Своїм
Святу Русь зберігай!

Щоб з вірою в Бога
Все життя нам прожити!
Та з любов’ю до Нього
Молилися діти!

Щоб був хліб на столі
І картопля, й пшоно.
Нехай  наповняє бокали
Червоне вино…

Наллємо по чарці 
Собі і йому…
За Святі Покрова,
За нашу Русь золоту!

Та за мир, на всій нашій,
Страждальній землі!
Щоб згинули в пеклі,
Скажені, від бісів, кати…

Богородиця Мати,
Твоїх всіх людей захисти!
Та Покровом Своїм
Їх від звіра того борони!

Вип’ємо, браття,
Ще чарку одну…
За наших батьків,
І  родину свою!

Щоб наших дітей
Було чим пригостити,
Щоб дружньо та ладно
В країні їм жити!

Та ще, за любов,
Що з віків, берегиню!
За кохану свою,
Красуню  дружину!

Діва Маріє,
Ти нас грішних спасай!
Боже Святий!
Нас завжди врозумляй…

І втретє, наллємо…,
До дна вип’єм(о)  церковне вино…,
За те славетне минуле,
Яке насправді було воно…

Пречиста Цариця,
Ти нам помагай!
Омофором Своїм
Рідну Русь покривай!

Згадаємо пращурів з Роду,
Пом’янемо наших дідів!
І в боях, за Вітчизну свою,
Загиблих братів!

Щоб нам Віру свою
Віками в душі берегти!
Бо в ній є слава  Господня!
І єдине спасіння усій України – Руси!

Хай, як дим на вітру,
Щезнуть закляті її вороги!
Та  щоб, дзвонами славили Бога,
На нашій землі  ПРАВОСЛАВНІ  ЦЕРКВИ !!!

Пречиста Цариця,
Ти нам помагай!
Омофором Своїм
Святу  нашу  Русь зберігай!

26.09. 2017 рік.

14 октября православные верующие отмечают праздник Покрова Пресвятой Богородицы, в воспоминание чуда, произошедшего в 910 году во Влахернском храме Константинополя.
По преданию, Божия Матерь явилась молящимся во Влахернском храме в Константинополе во время богослужения.
Богородица распростерла свой омофор (покрывало для головы) над людьми, и это чудо стало знаком заступничества и утешения над людьми.
У праздника нет аналогов в других ветвях христианства.
Во Влахернской церкви в Константинополе хранились риза Богоматери, омофор  и часть пояса. Эти святыни в V веке перенесли сюда из Палестины.
Был воскресный день, шло всенощное бдение. Среди прихожан находился святой Андрей, Христа ради юродивый.
В середине ночи, во время молитвы, он увидел, как по небу идет Пресвятая Богородица. Она была озарена светом, рядом с ней шли Иоанн Предтеча, Иоанн Богослов, ангелы и святые.
Святой Андрей увидел, как Божия Матерь встала на колени и начала со слезами молиться за христиан.
Потом подошла к Престолу храма и продолжила молиться там.
А после — сняла с головы омофор и распростерла его над молящимися. В этот момент сияние исходило не только от  Богородицы — покрывало тоже блистало «паче лучей солнечных».
Богородица просила Господа Иисуса Христа принять молитвы всех людей: «Царю Небесный, — глаголаше в молитве на воздусе со Ангелы стоящая Всенепорочная Царица, — приими всякаго человека, молящегося к Тебе и призывающего Имя Мое на помощь, да не отыдет от Лика Моего тощ и неуслышан».
На Руси в праздник Покрова заканчивался сезон сельскохозяйственных работ, крестьяне готовились к зиме.