Майстер та Марго

Вирішили ніколи більше не зустрічатися
Хоча я й не міг не запропонувати Пер-Лашез
Пробач, що смерть зараз не на часі
І я хочу бачити тебе лише

В потязі "сірчаний експрес" наші очі,
В багатті думок рукопис Майстра
Хіба що не один я в халепу скочив
Пізнавши з тобою єдиною щастя

Натхнення з присмаком кави та "Житан"
На цвинтарі понівеченних почуттів
Та хіба це не ти казала "ну як же так?"
А хіба не я проклинав очі ті?

Вирішіли ніколи більше не зустрічатися,
Та ж дідько заніс до Патріарших
Не треба мене лікувати ні в якому разі
Навіть у неба невиліковний кашель


Рецензии