* * *
Возопієм:
в саду Твоїм троянда,
я невисоко од землі одгріб,
але серцям – не лоно-слово,
не плеяди,
а золотий пилок з небес світання –
напахченість для щік Ім’ям,
що трьохєднальне,
дослів’я покладеш мені у гріб…
Смиренність і очистість ліщуків –
завидні. –
Їх і тьма
не так колише.
І чистоті я надихатись вспів –
ще й од землі не много восхотів:
заставши мене – промінь –
в чистоті
душі в сердечність літ своїх
напише
18.11.2004
***
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117092407103
Свидетельство о публикации №117092407103
Рецензии
