Як юна...

Як юна діва навесні,
Зелений яр і поле квітів,
Прямує в серце голос літа
Та різнотрав’я запашні.
Я бачу велитні  дерева,
За пагорбом великий ліс,
Витоки наші і джерела
Неначе духом в землю вріс.
І стелить лучна конюшина
Рожеву ковдру на землі,
А рими з вуст, як мурашина
Такі невтомні та значні.


Рецензии