Я шукаю тебе навмання
серед білих, як крейда, облич.
Ти не мрія - ти доля моя,
як не йдеш, то хоча б
поклич.
Нащо ж бути тобі в самоті,
грати в хованки нам не час.
Та не бачу я очі ті,
що наснилися якось
раз.
Вже змінили кущі вбрання,
міцно в моду ввійшов помаранч.
Влітку був оксамит...
Навмання
не знайду я тебе,
хоч плач.
Місто спить. Ніч, як чорний кіт,
перетнула мій шлях не раз.
Був недовго криштальним
світ,
навіть місяць у небі
згас.
Але ж щось таке
в світі
є,
що невтримно блищить в темноті.
Ллють промінчики в місто моє
незгасаючі очі ті…
Я шукаю тебе
© Copyright: Олесь Григ, 2017
Свидетельство о публикации №117091700756
Свидетельство о публикации №117091700756
Рецензии