Чому чекаю стільки я ночей і днів,
Що пролуна колись твій голос. У стронці -
Одноманітна зміна місяця на сонце.
Поодиноке світло гасне ліхтарів.
На підвіконні я, дивлюсь удалину…
Любов пізнала гіркоту розлуки. Втеча
Хіба була? Я чула нотку не одну
В віршах до мене… Тільки зараз - порожнеча –
Безкрила самота, буденність. Випадково
Передчуваю – зачепила я струну -
На відстані почуєш голос мій ти знову?
Як в задзеркаллі я у спогадах тону…
16.09.2017
Чому чекаю стiльки я ночей днiв
© Copyright: Светлана Пузина, 2017
Свидетельство о публикации №117091607889
Свидетельство о публикации №117091607889
Рецензии
