Благословение

Благословення

(Сонет)

Йду все життя на поклик журавля.
Синиць достатньо відігрів у жменях.
Хоча сира і проковтне земля,
однак не знищить їй моє імення.

Змінити щось не зможу звідтіля.
Яке в душі без тіла вже натхнення?
Та знайдене в капусті немовля
хай має і моє благословення.

Тож я його висловлюю при вас
цим римами обрамленим сонетом.
На добру долю у соборний час
із чудодійним журавлиним летом!

Як і Тарас, ягнят я також пас,
а згодом українським став поетом.




––––––––––

© Анатолій Загравенко.


Рецензии