Коле серце, вночі дуже коле
І щемить так часто, і болить,
Бо роки не вернуться ніколи,
А в душі ще молодість дзвенить.
Відлітають дні, звуть за собою,
Як птахи, в далекий край спішать.
В серці смуток разом із журбою —
Вже не вернеш молодість назад.
Бо вже осінь, листя опадає,
Вітер гонить хвилю золоту.
Ліс оголиться, на зиму засинає,
А весною знову у цвіту.
А літа все сивиною заквітчають
Дні так швидко йдуть, а час біжить,
Радості, жалі всі забирають
І не можна зупинити мить.
Молодiсть душi
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2017
Свидетельство о публикации №117091308514
Свидетельство о публикации №117091308514
Рецензии