Знов молодість не буде,
Не зрозуміють теє люди,
А соловейко там співав,
Козак козачку цілував.
І рясно кетяги калини,
Нашиті в рушниках родини,
Це слава, слава України,
Коли родини всі єдині.
Коли шанують батько, мати,
Коли вітають їх у хаті,
Весілля- всі стають у танок,
Дай Боже бачить кожен ранок
І кожен вечір обіймать,
Своїх дітей майбутню мать.
Дай Боже щастя ім у долі.
Щоби гуляв козак по волі,
Стеріг велику Україну,
Стеріг єдиную родину.
Щоби дружина була вірна,
У своїй хаті як панівна,
Щоб діточки були здорові,
Щоб дало хліб врожай у полі.
Похилі батько, мати жили,
Ніхто щоб старість не ганьбили,
Є цінності- в любві, родині,
Їх знайдете на Україні.
Знов молод сть не буде
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117091304309
Свидетельство о публикации №117091304309
Рецензии