Давно, давно, тоді, колись,
Велика, щира Україна,
Твої співи далеко лились,
Щаслива ти тоді була країна.
Виходив з хати козаченько,
Славетні то були часи,
На рясній вишні соловейко,
Земля родюча все даси.
Трава в степу немов шовкова,
Намисто небо одяга
Із зірок, небо так чудове,
Так близько що долонь їх досяга.
Велика так була країна,
Багата хлібом, співом, знань,
Тепер залишилась руїна,
Із жалем чуєм сповідань.
Востань, востань минуле плем*я.
З руїн воскресне Україна,
Востанови своє імення
Бо ти на світі, в нас єдина.
Давно, давно, тод, колись
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117091304238
Свидетельство о публикации №117091304238
Рецензии