Коханий, прощавай, хто знає чи на довго,
Пробуду я ось там на чужені,
Ти не засуджуй мене дуже строго,
Там також як і тут кохати буду, вір мені.
Кохати буду так що до нестями,
Тобою дихати, твоє ім*я гукать
Я все навколо засаджу барвистими квітками,
Щоб літаком до тебе по блакиті, дарувать;.
Крізь час прийду щоб подивитись в очі
Але сьогодні... прощавай коханий.
Без тебе, в чужині, такі холодні ночі,
Не забувай про мене, дочекай, жаданий.
Коханий, прощавай, хто зна чи на довго
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117091105089
Свидетельство о публикации №117091105089
Рецензии