Дещо автобiографiчне...

Серпневий поцілунок на губах
У вересня з його квапливою ходою,
І тонко квилить перелітний птах
За днями, що спливли ген за водою.

Крилом, прощаючись, свій обшир обійняв,
У дзьобик зачерпнув промінчик сонця,
Цей край в пташине серце увібрав:
Біленьку хату і калину край віконця,

Озерну синь і золото ланів,
Красу пісень і неозорість степу..
Несказаність і непочутість слів
Поніс на крилах за кордони неба...

                м. Донецьк, 31.08 - 09.09.2017


Рецензии
Ніжний світлий смуток... Дуже зворушливо...

Лида Скрипка   10.09.2017 14:07     Заявить о нарушении
Дякую, Лідо, за гостювання та вподобання цих рядків! Нехай смутки будуть тільки світлими!

Виктория Барановская   10.09.2017 17:31   Заявить о нарушении