В. Маяковский Стихи о советском паспорте на украин

В. Маяковский «Стихи о советском паспорте» (на украинском языке)
(перевод Владимира Туленко)

Я вовком би
                Вигриз
                Бюрократизм,
Мандати не варті
                Нічого.
       
До всіх
            Чортів з матерями
                Котись
Усякий папірчик
                Та цього …
Проходячи фронтом
                Купе та кают
Чиновник
                Роботою
                Тішиться.
Здають паспорти,
                Та і я здаю
Свою
          Пурпурову
                Книжицю.
Одним паспортам –
                В усмішці роти,
Від інших –
                Не задоволені,
Шанобливо
                Бачу
                Беруть
                Паспорти
Британським
                Левом
                Оздоблені.
Очима виївши
                Доброго дядю,
Вклонившись,
                А, може, зглянеться,
Неначе
            Подачку приймають,
                Всі ці
Паспорт американців.
На польський –
                Глядять,
                Як в афішу коза,
Аж око
           З орбіти
                На лоб виліза
На пиці
             Жандарма спотвореній,
Звідки, мовляв,
                І, що це за
Географічні
                Нові утворення?
Пригнувши ледь-ледь
                Голови качан,
Без почуттів, -
                Я угледів,
Спокійно
                Беруть
                Паспорти
                Датчан,
Та різних
                Усяких
                Шведів.
Та ось,
           Неначе
                Хто пащу роздер
Вельми шановному
                Пану.
Оцей
         Чиновник
                Бере тепер
Мою
         Паспортину багряну.
Бере – наче бомбу,
                Немов їжака,
Що голки гострі
                Випростовує,
Бере,
           Мов бритву,
                Наче торка
Змію
         Довжини двохметрової.
 Скривив,
                Підмогнувши, носій
                Щоку,
Хоч речі
              Знесе
                Задарма він.
Жандарм показує
                Поглядом щось
                Сищику,
Сищик –
               Жандармові.
О, як би хотіла
                Жандармська каста
Мене
         Відшмагати й
                Розіп’ясти
За те,
        Що в мене
                Молоткастий,
Серпастий
                Радянський паспорт.

Я вовком би
                Вигриз
                Бюрократизм,
Мандати
               Не варті
                Нічого.
До всіх
            Чортів з матерями
                Котись
Папірчик усякий.
                Та цього…
Я дістаю
               Із широких штанин
Дублікатом
                Безцінного грузу.
Читайте,
               Та заздріть,
                Я – Громадянин
Радянського Союзу!
          
*****
 
Владимир Маяковский «Стихи о советском паспорте»

Я волком бы
           выгрыз
                бюрократизм.
К мандатам
          почтения нету.
К любым
       чертям с матерями
                катись
любая бумажка.
              Но эту...
По длинному фронту
                купе
                и кают
чиновник
        учтивый движется.
Сдают паспорта,
               и я
                сдаю
мою
   пурпурную книжицу.
К одним паспортам -
                улыбка у рта.
К другим -
          отношение плевое.
С почтеньем
           берут, например,
                паспорта
с двухспальным
              английским лёвою.
Глазами
       доброго дядю выев,
не переставая
            кланяться,
берут,
      как будто берут чаевые,
паспорт
       американца.
На польский -
              глядят,
                как в афишу коза.
На польский -
             выпяливают глаза
в тугой
       полицейской слоновости -
откуда, мол,
            и что это за
географические новости?
И не повернув
            головы кочан
и чувств
        никаких
               не изведав,
берут,
      не моргнув,
                паспорта датчан
и разных
        прочих
              шведов.
И вдруг,
        как будто
                ожогом,
                рот
скривило
        господину.
Это
   господин чиновник
                берет
мою
   краснокожую паспортину.
Берет -
       как бомбу,
                берет -
                как ежа,
как бритву
          обоюдоострую,
берет,
      как гремучую
                в 20 жал
змею
    двухметроворостую.
Моргнул
       многозначаще
                глаз носильщика,
хоть вещи
        снесет задаром вам.
Жандарм
       вопросительно
                смотрит на сыщика,
сыщик
     на жандарма.
С каким наслажденьем
                жандармской кастой
я был бы
        исхлестан и распят
за то,
      что в руках у меня
                молоткастый,
серпастый
         советский паспорт.

Я волком бы
           выгрыз
                бюрократизм.
К мандатам
          почтения нету.
К любым
       чертям с матерями
                катись
любая бумажка.
              Но  эту...
Я
 достаю
       из широких штанин
дубликатом
          бесценного груза.
Читайте,
        завидуйте,
                я -
                гражданин
Советского Союза.