Коротке спекотне Лiто
Розтануло сном далеким…
На крилах – пташині діти…
Під Сонцем – лелечий клекіт…
Жовтіє стернею поле…
Синіють дивами грона…
Дороги, прошиті болем
Знаходять у Небі Бога…
Дощі розмовляють з садом…
На яблуках – сльози-краплі…
Полин духмяніє п’янко
Вздовж стежки печалі й зваби…
Зелене втрачає силу,
Вкладається м’яко долу,
Аби крізь холодну зиму
Життям відродитись знову…
04.09.2017
Свидетельство о публикации №117090507385