Коротке спекотне Лiто

Коротке спекотне Літо
Розтануло сном далеким…
На крилах – пташині діти…
Під Сонцем – лелечий клекіт…

Жовтіє стернею поле…
Синіють дивами грона…
Дороги, прошиті болем
Знаходять у Небі Бога…

Дощі розмовляють з садом…
На яблуках – сльози-краплі…
Полин духмяніє п’янко
Вздовж стежки печалі й зваби…

Зелене втрачає силу,
Вкладається м’яко долу,
Аби крізь холодну зиму
Життям відродитись знову…

04.09.2017


Рецензии
Гарний традиційний український вірш

Валео Лученко   15.09.2017 13:18     Заявить о нарушении