Осінь прибрала до рук божевільні пригоди
літа й по вітру розсіяла їх, як золу...
Осінь... у душу невиданий спокій приходить,
неупокорений злу.
Я ще десь там, у шаленного літа принадах,
ще по інерції в мріях нескромних лечу,
множу жагу і істерики, ніжність і зради,
радості миті й плачУ.
Осінь проте... сум вповзає у серце туманом,
нишком веселощі нищить й нестримність бажань,
щоб заживить божевіллями вчинені рани,
глупство моїх сподівань.
Ще опираюсь незламному осені духу,
ще не готова принять в себе спОкою дар,
в тілі нутрує спекотного літа напруга,
хтивості жар.
Осінь проте... і моє упокорення близько,
марно виборює владу безумств легіон...
губиться в листі опалому спогадів низка,
падає мій бастіон.
Осiнь проте...
© Copyright: Ева Сокол 2, 2017
Свидетельство о публикации №117090503796
Свидетельство о публикации №117090503796
Рецензии
Єво, прийміть підказку: українське "і", в назві вірша, можна набрати
на англійському алфавіті.
З теплом,
Михаил Онищенко2 11.09.2017 19:01 • Заявить о нарушении
на англійському алфавіті.
З теплом,
Михаил Онищенко2 11.09.2017 19:01 • Заявить о нарушении
Пане Михайле, дуже дякую за підказку! Це в мене була проблемка. Мусила назву віршів підбирати без "і", отож вона не завжди уособлювала зміст. Завдяки Вам, тепер мені буде зручніше.
Щиро вдячна!)
Ева.
Ева Сокол 2 12.09.2017 07:28 Заявить о нарушении
Щиро вдячна!)
Ева.
Ева Сокол 2 12.09.2017 07:28 Заявить о нарушении