Без назви. Містичне
Знов зозуля кує
Під вербою... Були- рахували...
Де ж-бо щастя моє
Із тобою?.. Життя роз"єднало...
Копи лічить Ілля...
У гаю холоднішають ночі...
Часу плин. ...битий шлях
Наших зустрічей ніби зурочив
Потаємний мольфар,
Той, що оком зорить унікуди
І наслідує дар
Двічі пить материнськії груди.***
Я до нього піду
І на погляд його темноокий
Погляд свій накладу
Та свої позагадую вроки.
Хай поверне мені,
Що забуте було під вербою,
І запещені дні
Від зозулі для нас із тобою
Ще плекатимуть час,
І кохання, мов вербові коси,
Овиватиме нас...
...тільки ноги порізані босі
Перев"яжеш мені
Оберегом лляної тканини...
...Через Нав уві сні
Стежку долі знаходимо нині,
Мов нічні крадії,
І звільняєм набутих уроків
Ми стежини свої.
Куй, зозуле. На довгії роки...
Без названия. Мистическое. укр. язык
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117083006523
Свидетельство о публикации №117083006523
Рецензии
