Таємні барви у душі ховаю.
Колись зустрінемось, тобі усі віддам,
А зараз, зараз на тебе чекаю,
Ти зрозумієш, думаю усе це сам.
Ось стіл, на ньом папір біленький,
Нема бажання щось на ньом писати,
Нехай назавжди залишається чистеньким,
Не буду час о зустрічі благати.
Зникає світло, ніч іде на зміну,
Таємні барви у душі ховаю.
Думками знов в якусь-то казоньку полину,
Для тебе душу в тиші відчиняю.
Та мн барви у душ ховаю
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117082905780
Свидетельство о публикации №117082905780
Рецензии