Колись у давнині,
Все було зовсім інше,
То спогади людські,
Співали інші пісні,
Були в шанобі ті,
Хто правду в вірш складав,
Це було в давнині,
Вінці приймав, співав.
Живе давнений спогад,
то золоті віка,
Дорожчим був лиш погляд,
Ніщо були слова,
В далекой давнині
У кожної країни,
Є спогади свої,
Є те до що полине,
Грамадськая душа,
Почне обороняти.
В далекой давнині,
З книжок нам це читати.
Нам лиш з книжок читати,
Про почуття живі,
Лише з книжок лунати,
Ім з давньой давнини.
Колись у давнен
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117082905398
Свидетельство о публикации №117082905398
Рецензии