ТИ мене, так не кохав,
Як Я тебе кохала.
Без ЛЮБОВІ обіймав,
А я і не ПОМІЧАЛА.
І коли писати ПЕРЕСТАВ
Я Бога БЛАГАЛА,
Щоб хоч на мої СМСки відповідав,
І мріяти перестала:
Про ті, ЩАСЛИВІ!..
Та вже мабудь ДОСИТЬ!
Я БЕЗПІДСТАВНО кохала,
І буже БОЛЯЧЕ впала!
Довго лежала,
А ТИ, й не підняв.
Навіть не ГЛЯНУВ на мене.
Потроху біль утихала.
Я вже ПЛАКАТИ перестала,
І голову трохи підняла.
Та все ще ЛЕЖАЛА,
ЧЕКАЛА.
Пройшло й ТЕ!
Я вже тулуб підняла,
Майже на ноги ВСТАЛА.
Підбів.
Я ЗНОВУ упала.
Але на цей раз, швидко встала,
Навіть ГУЛЯТИ знову почала.
І мабуть печаль ту страшну..
Сама для себе вигадала.
Бо ТИ, так і не почув,
Що, я тебе гукала..
КРИК
© Copyright: Влада Дэлир, 2017
Свидетельство о публикации №117082900119
Свидетельство о публикации №117082900119
Рецензии