Розсипає осінь щедро позолоту
на гаї й діброви, на поля й луги,
роздає окрасу лісу і болоту,
балкам, косогорам… Це їй до снаги.
Відлітають птахи у далекий вирій,
покидають птиці свій гостинний дім,
та не полишає їх незмінна віра,
що наступне літо стрінуть знов у нім.
Вже куються лати для дубів та кленів
бронзові і мідні, жовті і руді.
Сосни ж і ялини як завжди в зеленім
знов зустрінуть зиму вкотре у житті.
Хай зима лютує снігом і морозом,
хай гуляють полем хуга й заметіль,
та весну розбудять незборимі грози,
блискавиці грізні попадуть у ціль.
28.08.2017
Знову осiнь
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117082808160
Свидетельство о публикации №117082808160
Рецензии
