Кульбабка

Ось у травці жовтим цвітом,
Майорить кульбабка літом.
Тягнеться до сонечка,
Під моїм віконечком.
Щічки хмаркам підставляє
Хай на них проміння грає.
Цілувало квітоньку,
Небо у голівоньку.
Вітерець її хитав
І одного ранку вкрав.
Того дня як червень з липнем
Розминулись у повітрі,
Я побачила два дива.
Квітка стала ніби сива.
Мов, її хмаринка з’їла,
На руду голівку сіла.
І тепер не жовте сонце
Під моїм живе віконцем,
А хмаринка на стеблинці.
Що робити тут хмаринці?
Вгору ніби рветься,
Чи мені здається?
Друге диво - засмутило,
Хмарка в небо полетіла.
Я дивилась скрізь віконце
Як  раділо друзям сонце,
Квітці - сивій димці,
Та вітру - невидимці.


Рецензии