Дощ пада, пада лiтнiй дощ

Дощ пада, пада літній дощ,
В передчутті осінніх смутків,
Прощань із літом, літніх прощ
Кида під ноги крапель жмутки.

Пришвидшує стрімку ходу,
Свої стрибки то вниз, то вгору,
Я вбрід його перебреду,
Ввійду у вересневу пору.   

На цьому березі дощу
Й невідворотності розлуки
Нарешті все тобі прощу
І відпущу, як літо, руку...

        м. Донецьк, 23.08.2017

 

 


Рецензии