У колльорах бурштину сяє осінь.
Смарагди літа тьмяні та пожухлі.
Лише рубін троянд, іще не вщухлих,
Та бірюза із неба ллється в просінь.
Червона радість та червона суть,
Неначе кров, що тіло зігріває.
Над нею владу осінь ще не має
І крила аромату нас несуть.
Передчуття осен1
© Copyright: Надежда Сульжицка, 2017
Свидетельство о публикации №117082208747
Свидетельство о публикации №117082208747
Рецензии
