Я износил десяток паспортов

опять не пишутся стихи…
грехи...
не будоражат душу…

сухим вином...
следы тоски…

реала суть..
скучая... рушу…


и в примитивном словоблудье…
кручёных рифм...
банальных фраз…

ищу словесное орудье… 
для описанья Ваших глаз


- зрачки из недоверия и скуки
                – как экскаватор... в выкопанной яме…
- Фемида правосудит...
                ...жизни трюки...
                - но верит в сны... с открытыми глазами...

      они полны кокетством и лукавством…
а я иду...
на их манящий свет…

отбросив предрассудки про коварство…
ты никогда не говорила НЕТ !!!


мы оба малого хотели...
                – душе покоя в бренном теле...
чтобы не ссорились они....
в ненастьем пахнущие дни


я рестораны знал по поварам…
кафешки…
по загаженным сортирам…

деФчёнок помнил всех…
по каблукам…
швейцаров…
по кокардам и мундирам…


я износил десяток паспортов…
твои коленки - наизусть… 
.....губами…

Была ты...
САМЫМ ЛУЧШИМ МОИМ СНОМ…
лечившим душу…
в страшные …
цунами…


опал на землю тополиный пух…
напомнив вновь...
про зимнюю простуду...

глухою ночью… 
снится  сказка вдруг…
                - где ты и я…
                - где я и ты…
ПОВСЮДУ….


и не веря чувствам и словам...
моё сердце...
медленно.... ржавело...

всё равно...
привык я к чудесам...
                ...ну а Ты........
успела????...

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,


*****Петро Кожум'яка - Я з'їв десяток паспортів…

Ізнов не пишуться вірші…
гріхи...
не зачіпають душу…

в сухім вині
сліди журби…

реалу суть
цигарка душить…

у примітиві словоблуду…
кручених рим...
банальних фраз…

шукаю і шукати буду
щоб описати образ ваш:

- зіниці згаслі, наче в ямі…
- а мозок — рай для тарганів:
- фантазії, романи, драми
ковтають сни і сни за снами...

порожні мрії…
плач ночами...
- ізнов не вистачає слів...

- про очі: світяться лукавством…
я йду до них...
вони в мені…

відкину забобони всі... зажди…
щоб вже ніколи не сказала - ні...

обоє небагато ми хотіли:
– душі — спочинок,
радість - тілу...
і щоб не чубились вони...
від хвиль фантазій до вини...
***************************

Я з'їв десяток паспортів…
Своє минуле викинув назавжди
Щоб дарувать тобі хоч пару слів
і ці слова були б казково справжні:

ТИ МІЙ НАЙКРАЩИЙ, ДИВНИЙ СОН
душі моєї ти лікуєш рани…
з тобою я піду за Рубікон!
і не зупинить най страшніший …
ранок…

Упав на землю тополиний пух…
Він нагадав мені...
про зиму і застуду...

В ту темну ніч…
вогонь не вщух…
- там ти і я…
- там я і ти…
ПОВСЮДИ!
              25.10.2017