Не треба...

Не треба запізнілих покаянь,
І сповіді не треба.
Все пізнано і випито від інь до янь,
Тумани розчинились в небі.

Від сонця спека і жара,
Від нього ж холод і морози...
Злетіла з дерева кора,
Ропа на спомині про сльози.

Невічність світу - істина стара,
Нема назад вертання...
Душевних спогадів пора,
Не пояснити хвилювання.

Але ще мушу я вдихнути,
Хоч манить вічності пітьма...
Забути все, забути
І вірити що було не дарма.


Рецензии
Вірити що було не дарма!

Любовь Рунова   28.08.2017 03:03     Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →