Лебеді...
Здавалося вони танцюють...
Роблячи коло на воді торкалися клювами крил,
витягуючи по черзі то ліву,то праву лапку.
знову коло і завмирали одне напроти одного...
Ніжний дотик вздовж шиї, тихий хлопок крилом...
Завмерли...
Два білих птаха подібних на одне серце...
Це був танець кохання...
На моє плече сіла маленька муза.
Вона шепотіла мені на вушко
Казку про кохання....
Небо глибоке, сині волошки,
Ліс загадковий,тихі озера...
Квіти на травах схожі на брошки,
В горах казкова, сіра печера.
Кажуть, кохання в ній проживає,
Світла боїться не йде до людей...
Дівчина юна кохання шукає,
Не досипаючи літніх ночей :
- Вийди з печери,мені покажися,
Піснею щастя в серце зайди...
В очі великі йому подивися,
Ніжності струни в душі віднайди...
(світлини і колаж автора)
В горах казкова, сiра печера...
© Copyright: Юля Куропата, 2017
Свидетельство о публикации №117082009387
Свидетельство о публикации №117082009387
Рецензии
Красивий вірш про кохання. Романтичний. Дякую!
Надежда Крайнюк 18.02.2020 23:27 • Заявить о нарушении
Надежда Крайнюк 18.02.2020 23:27 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.