Я розумiю це

Я розумію як нам жити
Серед усієї цієї темряви.
Я залишаюся тут тільки тому що,
Залишаєшся ти.

Летить вперед світло сміливо,
Розгонячи морок,
Але тягне на собі він душі,
Немов той батрак.

Я встав з воза світла,
Не боячись, на пітьму.
З добром і вірою в серце
Я допомагав йому.

І він летів швидше,
Хоч і чекав мене.
А пітьма боялася світла,
Як шакал вогню.

І ти брат піднімися з колін,
Чи підніми з воза зад.
Ти повинен вирвати свою лінь,
Чи ляжеш ти прямо в пекло.

І підштовхни ти світло вперед,
Тоді в пітьмі не житимеш.
Що краще, в небесах летіти
Чи в пітьмі туманної плисти?

Летить вперед світло сміливо,
Розгонячи морок,
Але тягне на собі він душі,
Немов той батрак.

Я встав з воза світла,
Не боячись, на пітьму.
З добром і вірою в серце
Я допомагав йому.

І якщо кожен стане в ряд,
Зімкнутися усе плечем до плеча,
І кожен пламеный солдат,
Буде схожий там на свічку...

Свічок таких же океан,
Влаштуємо праведну пожежу!
Не попадайся на обман,
Перемога світла крізь туман!