Мені болить,як же болить тобою...
Щоб не робила, тільки тиші не знайшла.
Та що я зроблю, як ти все забрав з собою.
І душу й серце, залишивши сон зі скла.
Той сон скляний щоразу б'ється, б'ється.
Ніч пошматовано друзками, я не сплю.
І тільки думками до тебе стежка в'ється.
Як би ж ти знав то, як тебе люблю.
Без тебе, любий, більше я не можу.
Як би ж ти знав то, як мені болить.
І сни скляні, розбившись ріжуть кожу.
Друзки повіки не дають стулить.
Та як же ж ти мені болиш собою.
Не відчувала ще такого у житті.
Де б ти не був, та я пішла би за тобою.
Та із душею з серцем віддала всі дні.
Мне больно...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117081208075
Свидетельство о публикации №117081208075
Рецензии