Скоро осiнь
Очам відкриє далеч золоту.
Дерева поміняють свої чати,
Різноманітять всю ту красоту.
Вже прохолодним вітром повіває,
Нас обнімає ніжно, як вуаль.
Жара потрохи, день за днем спадає,
Тепло відходить у незриму даль.
І паутиння по полю літає,
Там де впаде, мереживо плете,
На ранок, намистинки всі збирає—
З росою переливами цвіте.
Малює осінь красками мольберт.
В багрянець, золото рослини всі вдіває.
Листя берези пожовтіє вщент.
Осінь своїми врожаями всіх вітає.
Свидетельство о публикации №117081108211