Душі я кращої не знав
Душі я кращої не знав,
І поцілунків не чекав,
Лиш погляд серце зогрівав,
І доторкнутися до мрії,
Колись давно бажав.
Але тепер у серці холод,
І ти у ньому не живеш,
Страждання душу охопило,
І мучить, давить і гнітить,
І я готовий все забути,
Зітри обличчя і уста,
Щоб більше спогадів не мав,
На край планети віднеси,
Забуту віру і любов.
Душi я кращоi не знав
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117081106654
Свидетельство о публикации №117081106654
Рецензии
