Не плачте, Мамо,
Моя Рідненька Нене!
Зізнаюсь: дуже важко розлучатись…
Та час прийшов…
Назад вже не повернеш!
Біль у серці… Прийдеться прощатись….
Дорога далека на мене чекає,
Калина, смерека стоять-проводжають…
Мандрівка тривала –
Ген на чужину,
Сльози в очах – залишаю Країну –
Свою Україну, любу Родину…
Та я повернусь...
Не плачте ж, Матусю! –
Вас обіймаю, цілую, прошу.
Завжди у серці з Вами я поряд:
У кожнім листі Вам уклін
Принесу…
Для мене Ви – Все:
І дитинство, і пісня.
Не плачте, прошу –
Обіцяю, вернусь!
Не плач, Україно!
Мила, єдина!
Твоїми степами
Вкритий мій шлях,
Розшитий барвінком
І маком чарівним…
Де б я не був –
Ти для мене одна,
Моя Золота Україно!
Прощання
© Copyright: Ник Дево, 2017
Свидетельство о публикации №117081009372
Свидетельство о публикации №117081009372
Рецензии