Не вiдболiло... Нина Трало

http://www.stihi.ru/2017/08/07/5346


Оригінал:


Не відболіло і не стало небуттям,
Не зникло, не розтануло, як сніг,
А тихим маревом пливе у майбуття
З Чорнобиля радіаційний сміх.

Народичі, Шершні, Поліське і Олевськ…
Болючий грім над вами прогримів,
Росте, шумить, як і колись, трава, але
Вогнений атом ще не догорів.

Ще скільки літ стояти буде саркофаг,
Сховавши атомів роздерту суть;
Ще скільки літ мені тремтітиме строфа…
Слова розраду в душу не несуть.

Не відболіло і не відболить повік
Землі розтерзане гірке буття,
Бо щемний промінь радіації проник
Так глибоко. У серце. У життя.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:

Не отболело – вновь и вновь к себе зовёт.
Не сгинуло, как прошлогодний снег,
А рядом в будущее маревом плывёт
Из Чёрной Были изотопный смех…

Народычи, Шершни, Полесское, Олевск…
Болючий гром над вами прогремел,
Растёт, шумит трава, как раньше…солнца блеск.
Но атом огненный не догорел.

Ещё стоять он долго будет, саркофаг,
Скрывая атомов раздёрганную суть,
И столько ж будет трепетать во мне строфа…
Слова мне утешенья не несут.

Земли растерзанной так горько бытиё.
Не отболело…словно мой двойник,
Луч самой страшной радиации проник
И в сердце и в сознание моё.