Липневе ложе. Маргарита Метелецкая

                Вольный перевод с украинского:

Июль махнул хвостом – и нету!
Как факел – пых! – серёдка лета…
И август жмётся у порога…
Но – неустанно славлю Бога,

Так нежно, будто птичка – утро,
Что забываешь крест свой будто…
Смягчает ласточкино соло
Невыносимость правды голой…

Нальёшь воды дремотной в склянку,
Нарвёшь рудбекий* спозаранку,
Блестящих, как в июле Солнце, –
Пусть пламенеют на оконце…

Сбегает лето, сердце раня…
Вот-вот и холодом потянет,
И август по осенним нотам
На посошок проплачет что-то,

И Громовержец рык раскатит…
…Обняться с деревцом, и хватит
Бояться! Ведь ещё не вечер!
Смеюсь: июль мой бесконечен!

О, как пьянит июля ложе!
И Ты – со мной, Пресветлый Боже!
_________

*Рудбекия блестящая, или лучистая – цветок семейства Астровые (на заставке)

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/07/31/6710

     Гайнув за ріг спекотний липень –
     Згорів яскравим смолоскипом...
     Прибився серпень до порога...
     А я – все славлю й славлю Бога! –
   
     Так славить ніжно рання пташка,
     Що забуваєш хрест свій важкий...
     Ще й ті хрести, що зриш навколо,
     Як ластів'яче вчуєш соло!

     І ллєш дрімотну воду в глеки,
     І мостиш квіточки рудбекій –
     Блискучих*, як липневе Сонце,
     Що пломеніє за віконцем...

     Збігає літо... – томить втеча...
     Небавом – перша холоднеча...
     І осені сумні мотиви
     В передостанні серпня зливи...

     Та Громовержця – дальні реви...
     А поки – обіймаюсь з древом,
     Щоб страхи й стреси не лякали, –
     Всміхаюсь літечку лукаво –

     О, як п'янить липневе ложе! –
     Я в нім з Тобою, рідний Боже!