Гномоабетка

На літо до діда онук завітав,
Ідей розважальний дідусь-гном не мав!
Чим гнома малого потішив старий?
А ти цю абеточку зараз відкрий!
І знайдеш в ній гномоісторій багато,
Якими дідусь розважав колись тата,
І гномоматуся ці вірші читала,
Тепер черга гнома-онука настала.
Гномовсесвіт відкривати,
Гномолітери вивчати.

А

Є багато слів на світі,
Знають навіть гномодіти,
Є Абетка Австралійська,
Є Алжирська, є Австрійська,
Аргентинська і Англійська,
А найкраща Українська,
Дітлахів навчить читати,
Літери в слова складати.

Б

Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!
Загубився Барабан,
Барабан лежить, чекає,
Може гном його шукає?
Дощ горами тими йде,
Першим Барабан знайде,
Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!
Відшукався Барабан!

В

Гном Візочком Воду Возить,
У Відрі до хати носить,
Водограй над ним сміється,
Жарт струмком тоненьким ллється:
-Воду ти несеш з собою,
А Вона біжить трубою.
Йде по трубах талий лід,
Зветься це Водопровід.

Г

Гном-Грибник з дощем Грибним,
Йшли узліссям лісовим,
Дощ Грибочки поливає,
Гном до кошика складає,
Грім Гримить, Гроза Гуркоче,
Налякати Гнома хоче,
Але Гном Гриби збирає,
Грім його не налякає.

Ґ

Ґанок з Ґудзиком зустрівся,
Ґудзик з курточки звалився.
-Що ж стрибай під Ґанок, брате,
Зможу я тебе сховати,
А як тільки зійде сніг,
Ти вертайся на поріг,
Гном не кипить куртку нову,
А тебе пришиє знову.

Д

Дивний Дощ, зі смаком Динним,
Був напрочуд швидкоплинним,
Дарував він не Дощинки,
Сухозлітки та крижинки,
А Драже льодяникове,
Запашне і кольорове,
Кожен Дім і кожен Дах,
Динним запахом пропах.

Е

Із хатинки світло ллється,
Дим з ліхтарика не в’ється.
Він, не жевріє, палає,
І від вітру не згасає!
Світ, звичайний не магічний,
Це, ліхтарик Електричний.

Є

Єгер-гном по лісу ходить,
Стежки звірів він знаходить,
Ось сліди Єхидни,
Їх дуже добре видно,
А ось, сліди Єнота,
Від річки до болота.
Полоскуном Єнота звати,
Бо він любить в річці прати.

Ж

Жовта квіточка тремтить,
Бджілка в квіточці дзижчить.
Бджілка має працювати,
І не любить Жартувати.
Може Жало показати,
Як що бджілці заважати.
Медом гномів пригощає,
Бо гном бджілку поважають,

З

Зайця сузір’я, сузір’я Змії,
Зірковий Знавець може швидко Знайти,
Пильнує, слідкує, Зірки всі рахує,
І кожного ранку в блокноті нотує,
Скільки Зірок за ніч з неба Зірвалось,
І скільки на небі тепер Залишалось.

І

Гноми грали в Індіанців,
Корінних американців,
Під наметом заховались,
Та Індичку дочекались,
З луків почали стріляти,
Дуже голосно кричати.
Але Індик - грізний птах,
Полювання в пух І прах,
Індіанське розігнав,
Він Індичку захищав.

Ї

Їжачок живе у гнома,
На подвір'ї, а не вдома,
Гном годує Їжачка.
Не жаліє молочка,
Гнома Їжачок за це,
Возить з торгу під крильце,
Як годиться, у суботу,
Має Їжачок роботу,
Ярмарок відвідати,
Молочком поснідати.

Й

Змерзлі, крижані дороги,
Йодом мажуть гноми-Йоги,
Як що встояти не в змозі,
Йог на крижаній дорозі,
Йод надати буде в змозі,
Допомогу на дорозі.

К

Кекс, Круасан, Копчена Ковбаска,
Смажена Курка, молочна закваска.
На Корабель це з собою приніс,
Замість звичайних матроських валіз,
Дуже Кругленький і радісний гном.
Звали його - Колобок Віллі Бом.

Л

Лев у Лісі заблукав,
Влітку дім він не шукав,
А як тільки Лід з’явився,
Лев у лісі закрутився,
Восени зустрівши гнома,
Лев спитав як йти до дому.
-Вам до Африки Летіти,
Знають навіть гномодіті!

М

Гном-ласунка дім будує,
З Марципана дах Майструє,
А з цеглинки-Мандаринки,
В тій будівлі будуть стінки,
Вікна в домі пречудові,
Всі Медово-стільникові,
Сад фруктовокольоровий,
Із Морозива готовий.

Н

В світлий вечір Новорічний,
Завітав мороз арктичний!
Носорожки панікують,
Гноми їх завжди рятують,
В’яжуть Носорожкам,
Щкарпеточки На рожки,
А на хвiст їм всім згодиться,
Новорічна рукавиця.

О

Окунь, риба Особлива.
І від того вередлива,
В Океані жити хоче,
В морі плавав би Охоче,   
«А Озерце, як відерце»,-
Шепотіло його серце.
Щоб змінити старий дім,
За гачок схопився він,
Проміняв своє Озерце,
На рибальське, зле відерце!

П

Є у Пінгвіна мрія одна,
Мати він хоче два сильних крила.
Щоб у Польоті кружляти мов Птах,
І відчувати крила сильній мах.
Пінгві маленький отримав Пакунок,
Від льотчика-гнома завітній дарунок.
Гном допоміг і Пінгвін Полетів.
Так юний Птах Пінгві–небо відкрив.

Р

Взимку Рибка захворіла,
В Річці стало дуже сиро,
Прохолодно і морозно.
Лікар-гном казав серйозно:
-Треба Рибці лікуватись,
В шубку Риб’ячу вдягатись.

С

Сміливий мисливиць, та гном-Слідопит,
В Саду роздивлялись Сліди від копит.
Обидва Сміливця від Страху тремтять,
А очі Сміливців, без Свiтла горять.
І хто у ночі Садом цим прогулявся?
Чий Слід від копит на землі залишався?
Можливо Собаки, а може Сови?
А може Слони, Садом темним пройшли?
Це коник Стрибав через Сад навпростець,
Залишив Свій Слід Стрибунець-молодець.

Т

Три Товариша, Три гнома.
Випікали Тортик вдома.
Тісто місить гном Товстенький,
Крем готує гном маленький,
А Тоненький гном, Тендітний,
Із-за ложки не помітний,
Кремом з Тортика ласує.
Всі недоліки фіксує,
Тортик добрий випікався,
Кожен з друзів цим пишався.
 
У

Де Удавчик має дім?
В джунглях проживає він!
Ця істота всім знайома,
Гном  тримав Удава вдома
В небо гном його пускав,
Бо це повітряний Удав.
Хвіст Удава гном схопив,
І по небу з ним поплив.

Ф

Фея гномам робить свято,
В неї Фокусів багато!
Феєрверки всім дарує.
Фіолетовим Фарбує,
Все що бачить навкруги,
Навіть по воді круги.
Флокси, Фініки, Фісташки,
Маргаритки та ромашки.
І Фазана, і Фламінго,
Навіть пса по кличці Дінго.

Х

Холод зовні, сніг Хрустить,
Хом’ячок Хлібцем Хрумтить.
Із Хмаринки Хуртовини,
Скачуть весело сніжинки,
В Холод Хитрий Хом’ячок,
Зачинив вхід на гачок.
Вітер дує, вітер віє,
Хом’ячок не розуміє:
-Нащо Хмарочос творити,
Як що в норці добре жити.

Ц
 
Цемент, Цеглу і Цеберко,
Це таке мале відерко,
До палацу гном несе,
До Царя самого йде.
Хоче він пропонувати,
Цирк у Центрі будувати.
ГномоЦар не зрозумів,
Що від нього гном хотів,
Але потім стало ясно -
Цирк для гномів, Це прекрасно.

Ч

Що валіза приховала?
Чарівниця тільки знала!
Чижик-Пижик, Черевички,
Дві Червоні в коси стрічки,
Чайка, Чапля, Черепашка,
З Чаєм повна Чайна Чашка,
Човник, Чайник, Чавунець.
Все, переліку кінець.
Нащо це в валізу брати?
Щоб тебе причарувати!

Ш

В Шафі Шило гостре жило,
З Шафи гному Шепотіло
Щоб Шухляду відчинив,
Шило в гості відпустив.
-Хто ж тебе до себе звав?
Гном у Шила запитав,
-Завітаю я до кульки,
Потім зайду до бурульки.
Шершень звав мене до хати,
Треба друга привітати.

Щ

На Щаблинці птах співає,
Співом гнома він вітає,
Із Щаблинки у Щілинку
Після в гномову хатинку.
Щедрий гном годує пташку,
Хліб дає і манну кашку.
Щойно пташечка поїла,
На Щаблинку знову сіла.

Ю

Юшку варить гном Юхим,
З хатки в’ється білий дим,
І густенька, і смачненька,
Вийшла Юшка запашненька,
Кличе Юзика Юхим,
Юшку хоче їсти з ним.
Юхим гостя частував,
Юзик Юшку вихваляв.

Я

Йде Різдво! Ялинка з ним,
Зайде майже в кожен дім,
Чим прикрасити Ялинку -
Свята світлого перлинку?
Ящик гном з горища зняв,
Що він в Ящику ховав?
Яскраві і веселі,
Прикраси до оселі.               

Ь ’

Наша мова солов’їна,
Цим славетна Україна.
Є в абетці знак м’який,
Є апостроф не простий,
Завдяки їм, мова ллється,
Ніби стрічка в косах в’ється,
Мелодійна і плакуча,
Чиста, ніжна і співуча.
Знаки мову прикрашають,
Гноми в школі їх вивчають.