Мовчати ти хочеш? Давай, я з тобою!
Я люблю коли ти воюєш зі мною,
Дрібниць не буває, навіть в повітрі,
Яке видихаєш ти кожної миті.
Для мене все справжнє в тобі, особливе.
Є сенс у мовчанні, ця тиша зваблива.
Ти мусиш це знати, повинна, маєш!
Ні словом, ні тишей мене не злякаєш!
Взамін прошу дай мені знати коли
З отруйної тиші ти вийдеш, як з гри.
З нас двох ти єдина, хто правила знає.
І карт лабіринту у мене не має.
Того, що в твоїй уяві існує,
Водночас там казка і хаос панує.
Я знаю, я можу не йти за тобою,
Не мати війни, не вступати до бою.
Але в лабіринті ти сама пропадеш,
А я втрачу все, як що шлях не знайдеш.
Хаос у жiночiх головах
© Copyright: Наталия Пащенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117080604447
Свидетельство о публикации №117080604447
Рецензии