Колись i нинi

Мав колись я жінку,
Пив тоді горілку,
Їх немає нині,
Мучусь в самотині.

Та ковтаю ліки,
Стуливши повіки,
Щоб не бачить тільки
Ковтнув не горілки.

Летять мої роки,
Кручусь на всі боки,
Бо живу не ліпше
Як було, а гірше.

Знаю що чекати
Як лягаю спати,
Чи прокинусь нині
Лежачи на спині?

Прокидатись хочу,
Встану і регочу,
Ще пожити маю
Й весело співаю.
04.08.17.




               


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →