Зозульчини рушники... з бiлорус
http://www.stihi.ru/2017/05/11/4791
За мотивами бабусиних пісень
-----------------------------------------
Рушники вишивала Олеся, і горя не знала.
Після свята Петра вона любого в свати чекала.
Та постукала раптом світанком війна у віконце,
відірвавши від серця коханого, ніби-то сонце.
У дорогу рушник вишиваний Олеся давала,
та сльозинку гірку рушником тим вона витирала.
З партизанських стежинок коханий її не вернувся…
І червоною квіткою в лісі Олесин рушник обернувся.
У народі «зозульчин рушник» тую квітку прозвали.
На нім сльози дівочі рожевими краплями стали.
Від світанку до вечора чутно зозульчине «ку-ку» -
наганяє у серце і душу тривогу і смуток.
Понад лісом зозуленька сіра літає –витає -
То Олеся до цих пір миленького всюди шукає…
3 серпня 2017р
Свидетельство о публикации №117080308218
Авторы Валентина Ментуз и Лариса Геращенко
Переложил с белорусского и украинского Василий Петренко
Рушники вышивала Олеся
И горя не ждала.
После святого Петра
свадьбы с милым своим ожидала.
Но рано утром, до восхода солнца,
постучала война ей в оконце.
Рушник суженному своему
на дорогу Олеся дарила.
И слезою горючей его окропила.
Лес партизанский от взрывов гранат содрогался,
Наречённый Олеси навеки в лесу том остался.
Его кровью рушник пропитался.
Над той тропкой кукушка кукует,
С Олесею вместе о парне тоскует.
Рушник красным знаменем стал,
(Я случайно узнал)
За свободу Олеси воюет.
Федя Фенин 12.08.2017 21:30 Заявить о нарушении
Лариса Геращенко 12.08.2017 21:38 Заявить о нарушении