НЕБО
О, небо, ветеран в однім лахмітті,
ти служиш нам п'ять тисяч літ,
і дрантя хмар стирчить з дірок сирітських,
хоч сонце - орден, знак твоїх побід.
На землю глянь-но, - від лаштунків сороміцьких
тебе не нудить? Вбогий не наскучив світ?
О, небо, ветеран в однім лахмітті,
ти служиш нам п'ять тисяч літ.
Тобі, мабуть, там весело вгорі, в пустині
від наших жестів, криків і банальних скарг,
від марнославство й іншого лушпиння,
низинні бачиш душі й в них дешевий скарб...
Ти служиш нам вже п’яте аж тисячоліття,
о, небо, ветеран в однім лахмітті!
- Гійом Аполлінер
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117080101142
Свидетельство о публикации №117080101142
Рецензии